Урок № 19
Дата: 05.11.2020р.
Тема: Моделювання аудиторії. Налагодження контакту з аудиторією
Хід уроку
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника (§ 17-18 ст. 56 - 59 ).
https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html
2. Переглянути відео
Контакт з аудиторією можна зміцнити застосуванням таких засобів, як вживання
займенників І та II особи (напр.: Вам відомо, що... Я зроблю спробу
пояснити... Безперечно, вас непокоїть... Я спробую вас заспокоїти... Ми
переживаємо з приводу... Нас турбує..), дієслів у формі І та II особи
наказового способу (напр.: Міркуймо разом! Спробуймо розібратися! Звернімо
увагу... Замислімось... Відразу зауважимо... Скажемо відверто...
Конкретизуймо... Відзначте собі... Зверніть увагу... Занотуйте... Виправте,
якщо я помиляюсь), звертання до слухачів (напр.: шановне панство,
шановні опоненти, любі друзі, колеги), риторичні запитання.
Промовець має бездоганно володіти орфоепічними
нормами — правильно вимовляти звуки та робити наголос у словах.
Темп — це швидкість вимовляння звуків, складів за
певний проміжок часу (наприклад, за хвилину).
На думку дослідників, оптимальною умовою
доступності сприйняття мовлення є середній темп —приблизно 100—120 слів за
хвилину. Найбільш важливі думки необхідно висловлювати в дещо уповільненому
темпі, часом удаючись до їх повторення. Другорядну інформацію цілком можливо
подавати у пришвидшеному темпі.
Важливою є гучність мовлення оратора.
Якщо він говорить тихо, його не почують, надто голосне виголошення промови
зазвичай викликає у слухачів роздратування. За висотою голос може бути низьким,
високим та середнім — це залежить від його природи. Головне, щоб промовець
говорив природнім голосом.
Інтонація — засіб усного мовлення, що полягає у
вираженні його мелодики, гучності, темпу, наголосів і пауз. Антиподом багатого
інтонаціями мовлення є його монотонність.
За допомогою інтонації можна передавати
найрізноманітніші почуття й переживання. Таким чином, основні особливості голосу
промовця можна перелічити у вигляді плану:
Особливості голосу оратора
1. Дикція (ясна, чітка, правильна вимова
звуків).
2. Темп мовлення.
3. Гучність мовлення.
4. Висота голосу.
5. Емоційність голосу (вміння виразити голосом
почуття й переживання).
Перше завдання кейс-пакету - опрацювання відеосюжету на тему «Молодіжний сленг проти застарілих діалектизмів». Я пропоную вам сформулювати проблемне питання щодо окресленої проблеми у відеосюжеті і висловити свої «за» та «проти» побаченого.
https://www.youtube.com/watch?v=6Pw-xHCFjkM
2.
Словникова робота (редагування словосполучень).
Завдання- виправити помилки, запишіть правильний варіант
В залежності від обставин, виступ по темі, по проханню, по власному бажанню, за браком часу, за нашою думкою, з великою охотою, по всім правилам, по потребі, по вимозі, допустити помилку, вірний результат, ліквідувати недоліки, прийти до згоди, приходити до висновку.
3.
Практична робота.
Ми з вами підійшли до фінального етапу нашого уроку.
Напишіть статтю до газети на тему «Молодіжний сленг: джерело засмічення чи збагачення мови».
АБО
зробити буклет на тему «День української писемності та мови»
Написані тексти або буклети надсилати на електронну пошту pacerinanata@gmail.com
Увага!
З нею ми стикаємося щодня і не один раз. У ній ми можемо брати як активну участь, так і тримати нейтралітет. Вона підстерігає нас вдома, на вулиці, на роботі, в магазині, в транспорті ... Ви все ще не здогадалися, про що або про кого йде мова? Ні? Тоді дозвольте представити: її величність мовленнєва ситуація!
І почнемо ми наше знайомство, звичайно ж, з яскравих прикладів.
Пам'ятайте ліричну комедію Ельдара Рязанова «Службовий роман»? В одній з початкових сцен невдачливий, невпевнений у собі старший статист під час вечірки у друга намагається «позалицятися» до своєї начальниці, «безсердечної» і «черствої» , але всі його спроби зазнають краху. Чому? Причин тому безліч, але одна з них банально проста: в учасників даного діалогу було різне бачення питання «що таке мовленнєва ситуація».
А тепер про все за порядком.
Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання — розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації.
Поняття «мовленнєва ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики — науки, що вивчає, як людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для впливу на адресата. Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і називається мовленнєвою ситуацією.
Складові мовленнєвої ситуації:
- наявність адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
-мотив — те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати, сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ);
-мета — те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;
-місце спілкування.
Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.
Однією з умов успішного спілкування є дотримання мовленнєвого етикету (від фр.— вироблені суспільством норми поведінки).
Мовленнєвий етикет українців вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції народу, загальнолюдські моральні цінності — доброзичливість, повага, привітність, ґречність.
За змістом, характером та умовами спілкування розрізняють кілька етикетних мовних формул, (звертання, вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, втішання, комплімент, побажання, вдячність, прощання тощо), завдяки яким створюється певна тональність комунікативної дії.
При цьому треба добре засвоїти чинники, що впливають на вибір словесної формули та тональності в кожній ситуації, наприклад:
□ вік, стать, соціальний статус адресата;
□ особливості характеру співрозмовника;
□ комунікативні умови (час, місце, тривалість спілкування);
□ характер взаємин між співрозмовниками та ін.
2.Розгляньте таблицю. Кожному тлумаченню в лівій колонці знайдіть слово, значення якого воно розкриває (усно)
3. Виконайте завдання (письмово)
Уявіть, що ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю. З якими словами ви звернетеся до перехожого, який поспішає? Що скажете на прощання?
4. Прочитати, законспектувати
Спілкування – це те, що наповнює щоденне життя кожного. Під час комунікації обмінюємось думками, знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не завжди залишаємось задоволеними після розмов. У чому ж справа? А може в тому, що ми не дотримуємося тих нехитрих правил, які забезпечуть якість наших бесід?
«Десять незмінних правил успішного спілкування»
Правило перше: відкритість. Щирість, вміння виразити свою готовність до прийняття іншого – це вже підвалина успішного спілкування.
Правило друге: діалог! Так, ми всі невиправні егоїсти. Але для розмови завжди потрібен хтось ще, окрім мене, прекрасного.. Варто навчитись бачити, чи цікаво співрозмовнику тебе слухати, а чи ні.
Правило третє: слухай іншого. Мабуть, кожному з нас доводилось побувати у ситуації, коли я говорю – стіни слухають. Це ж образливо, правда? Якщо йдеться про якість спілкування, то слухати співбесідника – основоположне завдання. Бо який же тоді сенс?
Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Ще змалечку всі ми вчимось, що перебивати – не надто культурно. Однак з віком все менше про це згадуємо. Добрі манери ніхто не відміняв. І вони, насамперед, – це вияв самоповаги.
Правило п’яте: не говори для годиться або тому, що треба. Всі ми чудово знаємо, що нічого й нікому не мусимо. Більше того, у спілкуванні, бо воно – вияв внутрішнього бажання кожного. Не варто вести розмову для годиться. Бесіди мають приносити задоволення, а не втомлювати.
Правило шосте: будь відвертим. Уміти назвати біле білим, а чорне – чорним, не загортаючи все у папірці, – це не нахабство і не вроджена властивість характеру, це насправді – результат праці над собою. висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не прибільшить друзів, зате може і справді змінити чиєсь життя.
Правило сьоме: готуйся до важливих розмов і до буденних також. І тут не йдеться про детальний розписаний план розмови, а про саморозвиток. Читай, будь активним, монітор щось цікаве, займайся улюбленою справою – і з тобою буде про що поговорити.
Правило восьме: усміхайся. Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.
Правило дев’яте: жестикулюй. Постава тіла, вміння підсилювати сказане жестами – це мистецтво, до якого варто прагнути. Так розмова стає жвавішою та живішою.
Правило десяте: не піддавайся емоціям. Нерідко розмови мають підвищений тон звучання. В таких випадках слід пригадати, що той, хто володіє собою, – володіє світом. Бо слово – не горобець…
1.Орфографічна хвилинка
► Уставте пропущені букви, поясніть орфограми.
Шви..кісний, якіс..ний, улес..ливий, осві..читися, хвас..ливий, контрас..ний, щас..ливий, блис..нути, аген..ство, волейболіс..ці, заїз..ний, їз..жу, учас..ник, заздріс..ний, ус..ний, випус..ний, стис..нути, щотиж..ня, студен..ський, студен..ство, очис..ний, скатер..ка, буревіс..ник, п’я..десят.
2. Робота з підручником
Опрацювати теоретичний матеріал(ст. 68 - 70)
https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html
► Ознайомтеся з новими термінами, запишіть їх
Комунікативна тактика — зумовлені стратегією мовленнєві кроки, що в сукупності дають змогу досягти головної комунікативної мети.
Комунікативна стратегія — головна лінія мовленнєвої поведінки в межах конкретної комунікативної події, що визначається загальною метою комунікації, ситуативним контекстом і уявленнями про адресата.
Мовленнєва комунікація — це процес спілкування за допомогою мови.
Мовленнєвий акт — цілеспрямована мовленнєва дія.
Типи мовної комунікації визначають за низкою ознак:
1. Умови спілкування: а) пряме, або безпосереднє, спілкування з активним зворотним зв’язком (наприклад, діалог) і з пасивним зворотним зв’язком (наприклад, письмове розпорядження тощо); б) опосередковане спілкування (наприклад, виступ по радіо, телебаченню, у засобах масової інформації).
2. Кількість учасників: а) монолог (мова однієї людини); б) діалог (мова двох людей); в) полілог (мова кількох людей).
3. Мета спілкування: а) інформування; б) переконання (включаючи спонукання, пояснення тощо); в) розвага.
4. Характер ситуації: а) ділове спілкування (бесіда, переговори, інтерв’ю тощо); б) наукове спілкування (доповідь на конференції, лекція, дискусія тощо); в) побутове спілкування (розмови з близькими людьми і т. п.).
4. Дослідження-характеристика
Прочитайте уважно текст. Оцініть мовленнєву ситуацію, представлену в тексті.
— Чому ти сердишся й ображаєшся? Чи не краще заспокоїтися й пробачити? — запитав Учитель.
— А чому я повинен робити йому ласку й прощати його, він же... — хотів було виправдатися учень.
— Пробач, що перебиваю тебе,— сказав Учитель.— Дозволь поставити тобі два запитання, і тоді я відповім на всі твої «як» і «чому».
Учень ствердно кивнув.
— Тобі добре, коли ти гніваєшся й ображаєшся? — запитав Учитель.
— Ні, звичайно ж,— відповів учень.
— Так кому ж ти робиш послугу, коли завдяки незлобності, спокою й прощення робиш собі добре?
— Але скажіть, як можна не ображатися? Це ж так важко.
— Ти головне зрозумій, що кожен раз, коли ти захочеш ударити когось хлистом засудження або образи, першим, замахуючись, ти вдариш себе.
Письмово дайте характеристику описаній мовленнєвій ситуації за планом:
1. Умови спілкування.
2. Кількість учасників.
3. Мета спілкування.
4. Характер ситуації.
5. Ефективність спілкування.
Домашнє завдання:
Уявіть себе рекламним агентом, підготуйте рекламний текст тістечка "Тірамісу" або текст реклами вашого улюбленого фільму.
Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування геми.
Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна гема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.
На першому плані есе — особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
Спільні й відмінні ознаки твору-роздуму й есе.
За змістом і формою есе співвідноситься із твором-роздумом, однак перед його автором стоїть складніше завдання: спонукати читачів до роздумів, завдяки переконливості та яскравості викладу викликати в них емоційний відгук на прочитане. Есе, як і будь-який вид твору, вимагає творчого осмислення теми, але найважливіше в ньому — авторська позиція, особисте бачення проблемної ситуації та способів її вирішення, засноване на знанні матеріалу і власному інтелектуальному досвіді. В есе необхідно чітке визначення проблеми, у трактуванні якої принципово важлива авторська аргументація з елементами самостійного аналізу.
Есе
Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання. Заключна частина есе не завжди містить висновок.
В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.
Формі есе властиво міркування з елементами аналізу.
Мета есе — спонукання читачів до роздумів.
Твір-роздум
Твір-роздум — творча робота на задану тему, що має чітку структуру з обов’язковим вступом, змістовною частиною і висновком.
У творі ця тема піддається об’єктивному аналізу.
* Форма твору залежить від його типу: оповідання, опису, міркування, порівняльної характеристики або аналізу художнього тексту.
Твір розвиває навички усного та писемного мовлення.
Опрацювання пам’ятки «Правила написання креативного есе».
«Правила написання креативного есе»
Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні завдовжки.)
Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
Різні слова (Використовуйте синоніми.)
Лаконічність.
Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).
Активна життєва позиція.
- «Що робить мене щасливим (щасливою)?»
- «Що означає зробити правильний вибір в житті»
1.Поставте наголоси в поданих словах
Арахіс, безсмертя, вимова, виразний, ґудзик, джерело, документ, дочка, живопис, запитання, лапки, мережа, партер, предмет, статуя, читання.
1) Розділ науки про мову — орфоепія.
Розділ науки про мову, який вивчає систему правил, що визначають єдину вимову, властиву літературній мові, називається орфоепією.
2) Орфоепічні норми. Орфоепічна помилка.
Орфоепічні норми властиві усній мові, саме тому орфоепія тісно пов’язана з фонетикою.
Згідно з орфоепічними нормами, голосні звуки в наголошених складах вимовляють виразно й чітко.
Орфоепічні правила обов’язкові для всіх. Порушення їх вважається відхиленням від правильної літературної вимови, тобто орфоепічною помилкою. Орфоепічна помилка полягає в неправильному наголошенні слів, неправильній вимові звуків у слові.
3) Орфографічний та орфоепічний словники.
Для перевірки правильності написання слів укладено орфографічний словник, а правильності вимови слів — орфоепічний словник, статті якого вміщують звуковий запис слів.
3. Перегляньте відео
4. Виконати завдання
- Позначити в словах наголоси:
Бородавка, бюрократія, веретено, вибоїна, видобуток, вимова, випадок, вишиваний, вірші, вітчим, гетьманський, горихвістка, грушевий, допізна, допоміжний, дочка, донька, живопис, забавка, загадка, замолоду, засуха, іконопис, каталог, кілометр, клітковина, колесо, комбайнер, корогва, коромисло, котрий, кропива, кухонний, лапки, локшина, набожний, навпіл, ненавидіти, обруч, ознака, олень, осока, параліч, первоцвіт, перелік, подруга, показ, помилка, порядковий, постаріти, призов, ремісник, решето, росяний, русло, середина, спина, старіти, столяр, тигровий, трійня, усмішка, фартух, феномен, циган, черговий, читання, чорнозем, чорнослив, шовковий, щілина, юродивий, ялинковий.
2.Знайти порушення законів милозвучності української мови, виправити їх:
• Живемо у Одесі, оселились в Києві, оселилися у Ужгороді, зайшов в вагон, робітники і інженери, наука і освіта, дерева і кущі, прийшов й запитав, в кімнаті у Оксани, Степан й Галина, троянди і айстри, вовк й ягня.
3.Виписати слова із звуком [г]:
Аґрус, агат, агонія, алегорія, галактика, ґанок, ґатунок, гастрит, гігант, ґринджоли, ґречний, грати, ґрати, дзиґа, горгона, Євген, ґудзик, персона ґрата, ґуля, ґедзь, ґніт, гніт, ґрунт, поліглот.
1. Теоретичні відомості
2. Виконання вправ на закріплення вивченого
Хід роботи
1.Вивчити теоретичні відомості підручника ( ст. 76-77 )
https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html
], дз = [
].3. Виконати вправи:
7. Виконати вправи:
1. Ознайомитися із теоретичним матеріалом підручника (ст. 81 - 82)
https://pidruchnyk.com.ua/uploads/book/10-klas-ukrajinska-mova-avramenko-2018.pdf
В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше), вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській, угорській, французькій, чеській мовах) і рухомий (у процесі словозміни може переходити з одного складу на інший: книжка — книжки, трава — трави).
2. Виконати вправи на закріплення
1 Уподібнення приголосних 2 Подвійний наголос 3 Форморозрізнювальний наголос 4 Словорорізнювальний наголос | А Води — води, викликати — викликати Б Косьба, боротьба В Замок — замок, атлас — атлас Г Помилка, також Д Зате, проте |
1 Чергування у/в розрізнює значення слів 2 Чергування у/в не розрізнює значення слів 3 Порушено чергування і/й 4 Порушено чергування у/в | А Весь — увесь, вчитель — учитель Б Василь й Ярина В Вправа — управа, враження — ураження Г Приїхала в Львів Д Батьки і діти |
Орфографія — одна з ознак літературної мови, її нерідко називають мундиром мови. Вона задовольняє практичну потребу: заміну неправильного написання правильним.
О.Шахматов
Правопис – це одяг писемної форми вироблюваної віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним.
В.Русанівський
Орфографія (від гр.) – історично сформована,, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами»
Орфограма – це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з ряду можливих.
Орфографічний словник — словник, що містить перелік слів у їхньому нормативному написанні та розкриває слова лише в аспекті їхнього правопису. Орфографічний словник є показником сучасного йому правопису.
Орфографічні норми охоплюють правила написання слів та їхніх частин. Орфографічне правило — це чітка рекомендація, що пояснює умови вибору єдино прийнятого, нормативного написання слова.
Орфограма — графічний знак (буквений і небуквений), який потрібно вибрати з ряду можливих відповідно до орфографічного правила.
Види орфограм:
• буквені: окрема літера, яку пишуть за певним правилом: верба, високий, осінь;
• небуквені: апостроф (м’ята, комп’ютер); перенос слів із рядка в рядок (від-да-ність); написання слів окремо (у книжці), разом чи окремо (у день народження, удень зустрілися), окремо чи через дефіс (По своєму ліжку простягай ніжку. Всяк мудрий по-своєму.).
Наслідком неправильного вибору орфограми і, відповідно, порушення норми літературної мови є орфографічна помилка.
2. Робота з підручником(ст. 85 - 86)
https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html
3. Переглянути відео
Для людей будь-якої професії необхідно бути грамотним, не допускати орфографічних помилок. Про це ми говоримо на кожному уроці. Сьогоднішнє заняття не виняток, я ще раз доведу вам, що для професій і кухар, і кондитер – грамотність обов’язкова. Отож замовляю вам десять порцій орфографічних помилок. А ви уважно перегляньте меню та погодьтеся або ж заперечте мені.
1. «Несмачне меню»
Бульон кур’ячий із фрекадельками.
Брюселська капуста запечина з шинкою
Курча по американьськи
Карасі в смитані
Шампіньони в смитаному соусі
Кампот грушовий
Періг із яблоками по полтавьськи
Кесіль грушовий
Вінігрет
Запеканка картолянна
Скільки орфографічних помилок ви відшукали? (23)
Слово меню власне українське чи запозичене? Відмінюється воно чи ні?
Робота з текстом «Правописне дослідження»
Каші
Ці страви можна варити з будь…якого виду крупи на воді, молоці або суміші води з молоком, а також на _______ (буль…оні). За конс…стенцією залежно від спів…ідношен…я крупи й рідини, яку нал…вають при варін…і, каші поділяю…я на ро…сипчасті, в..язкі і ______ (рідкі).
Для варін..я р…комендується використовувати посуд із товстим дном відповідного об…єму.
Ро…сипчасті каші варят… із рису, гречаної, __________( перлової, пшоняної, ячної і пш…ничної) круп на воді або бул…йоні. (Із газети)
Страви з каш
В…язкі каші можна використовувати для приготував…я котлет, биточків, крокеті,__________ (запіканок, пудингів). Для ц…ого каші варят… на воді або _____(молоці). Готову кашу злегка охолоджуют…, додают… сирі яйця і добре перемішуют…. Вироби формуют… з теплої маси, оскільки з остиглої вони погано _____(формую…я).
З каш готуют… круп…яні запіканки, солодкі й не/солодкі, з сиром, гарбузом і фруктами.
Пудинги відрізняю…я від запіканок тим, що до їхн…ого складу входять… збиті білки яєць, завдяки яким вироби виходят… пухкими і ніжними. Для їх приготуван…я потрібно більше жиру, цукру, ___(яєць), а також горіхів, цукатів, ніж для запіканок. (З посібника)
До якого стилю належать дані тексти?
Чи вивчали ви матеріал, поданий у них, на уроках спец предметів та виробничому навчанні?
Знайдіть в тексті речення з однорідними членами речення. Що це за члени речення?
Заповніть дану таблицю
Види орфограми
Приклади
Апостроф
М’який знак
Подвоєні літери
Написання префіксів
Ненаголошені е, и
Домашнє завдання:
Повторити правила, виконати вправу 6(ст. 89)
Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування геми.
Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна гема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.
На першому плані есе — особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
1. Орфоепія – це розділ науки про мову, що вивчає:
А) правила мови
Б) звуки мови
В) будову слів та способи їх творення
Г) знаки письма
2. У котрому рядку всі склади відкриті?
А) комаха, дорога, робота, оса
Б) поверх, парламент, городник, артист
В) фасад, ніжка, кладка, приказка
Г) степи, земля, рідня, вода
3. У котрому рядку допущено помилки при переносі?
А) зна-ння, паль-ці, від-даль, пів’-ящика
Б) сид-жу, гуд-зик, трьо-хсот, пів’-ящика
В) без-іменний, ме-двяний, при-йти, при-сісти
Г) від-ро, лис-ток, куз-ня, ди-мар
4. Укажіть ряд слів, у якому ненаголошений е або и перевіряється добором спільнокореневого слова
А) щ..дрівка, завм..рати, зал..шитися
Б) в..селий, зб..рати, л..вада
В) вист..лений, р..бристий, н..су
Г) березень, марево, весна, кишеня
5. У котрому рядку правильно поставлено наголос?
А) при´ятель, одина´дцять, чита´ння, діало´г
Б) мілі´метр, укра´їнський, бу´ло, бе´сіда
В) запи´тання, пока´з, черстви´й, зійде´ш
Г) вбо'гий, ди'вак, озе'ро, ди′мар.
6. У яких словах на місці крапок треба вставити букву е?
А) ж..рдина, л..дащо, пл...тиво
Б) ш..рокий, гл..тати, сп..нити
В) бл..щати, л..генда, п..л..на
Г) к..шеня, р..бро, сер..да
7.Фонетика – це:
А) Наука, що вивчає одиниці мови.
Б) Наука, що вивчає звуковий склад мови, творення звуків, їхні властивості.
В) Наука, що вивчає систему писемних знаків.
Г) Наука, що вивчає лексичне значення слів.
8. В українському алфавіті є...літери.
А) 32
Б) 38
В) 33.
Г) 35.
9.У котрому рядку слова написані не в алфавітному порядку?
А) Будівля. Верба. Сюжет. Хлібороб.
Б) Бухта. Базар. Артист. Сосна.
В) Січень. Телефон. Україна. Щедрість.
Г) Борсук. Боязко. Братній. Брикет.
10. У котрому рядку загальна кількість букв відповідає загальній кількості звуків?
А) Дзьоб. Марія. Щастя. Яма.
Б) Яворина. Рядно. Більмо. Цирк.
В) Гривня. Подвір’я. Біографія. Щука.
Г) Банан. Груша. Алергія. Безумець.
11.Звук – це найменша одиниця, яку ми...
А) Чуємо.
Б) Вимовляємо.
В) Вимовляємо і чуємо.
Г) Чуємо і бачимо.
12. У котрому слові подано правильно транскрипцію?
А) Доводиться – [дово´диец’:а].
Б) Кузня – [куозн’а].
В) Безчесний – [беижче´сний].
Г) Донісся – [донісся].
Немає коментарів:
Дописати коментар